lovkyj_man: (читайте!)
В вікіпедії можна знайти цитату І. П. Павлову (того, в якого був собака).

Протягом всього життя Павлов називав Жовтневий переворот 1917 року «більшовицьким експериментом». Він писав в Раднарком СРСР 21 грудня 1934 р.:

Вы напрасно верите в мировую революцию. Вы сеете по культурному миру не революцию, а с огромным успехом фашизм. До Вашей революции фашизма не было. Ведь только политическим младенцам Временного правительства было мало даже двух Ваших репетиций перед Вашим Октябрьским торжеством. Все остальные правительства вовсе не желают видеть у себя то, что было и есть у нас, и, конечно, вовремя догадываются применить для предупреждения этого то, чем пользовались Вы, — террор и насилие. Но мне тяжело не от того, что мировой фашизм попридержит на известный срок темп естественного человеческого прогресса, а от того, что делается у нас, и что, по моему мнению, грозит серьезной опасностью моей Родине.

Таким антикомуністом був Павлов і так він писав у 1934 році те, що багато хто зрозумів набагато пізніше, а дехто -- так навіть  і досі не думав про подібні матерії. Павлов був і таким націоналістом - його хвилювало в першу чергу своє.

Я хотів подивитись де жив Павлов. Він жив в Рязані і в Петербурзі. Так що наша Лопансбурзька станція метро ім. академіка Павлова ніякої реальної присутності нобелвівського лауреата в нашому гуглозем'ї не відбиває, як і парк Пєшкова не має стосунку до Алєксєя Максимовича. Але в Лопансбурзі були відомі фізіологи, наприклад Василь Якович Данилевський -- фігура прийнятна усім політичним орієнтаціям, навіть вікіпедія пише, що він був прототипом професора Ф. Ф. Преображенського в повісті М. О. Булгакова «Собаче серце», а також штурмував палац Аміна.
lovkyj_man: (читайте!)
На http://www.mediaport.ua/yuriy-shevelyov-demontazh-pamyati вийшла стаття з докладною деконструкцією щойно висловлених претензій харківської влади та її персонала до Юрія Володимировича Шевельова. І я теж хотів написати таку статтю, але не зробив цього. Дуже приємно, що її написано. Автору Філіпу Диканю (це псевдо?) наша вдячність!

І ще -- досі цікаво як медіапорт опинився зі своїми камерами біля дому Саламандри синхронно з працівниками кувалди та чорного капюшона? В кого є теорії чи пояснення - поділіться будь ласка.

Про що пишуть:

  • Чи доводить щось примірник газети "Нова Україна" з патретом гітлера, якщо в цьому номері не було статей Шевельова? Чи доводять щось газети з патретом сталіна, якщо в них друкувався якийсь радянський автор (напр. Олесь Гончар).

  • Чи є робота в міській управі злочином проти людей, а не проти радянської влади? Чи ми продовжуємо судити когось за спротив радянській владі?

  • Вся квартира в домі Саламандри належала Шевельовим з 1914 р. На момент входу німецьких військ вони займали в ній 1 кімнату (т. зв. кімнату служниці). Сусіди, які займали решту кватирі, виїхали до відходу червоної армії, отже не могли попасти ані під нацистські репресії, ані постраждати від Шевельова.

  • Автор стверджує, що має скани всіх 20 статей ЮВШ в "Новій Україні" і може надати їх бажаючим. Подає повний список статей з назвами. Наводиться скан найбільш скандальної статті, яку в 60-х мусолило кдб. В  перекалді на сучасну мову це стаття про гопників-синків-прокурорів, що прийшли в театр показати свої понти. Подібність колізій вражає, аналіз причин резонує з досвідом сучасного читача.

  • В питанні про "неврятування" О.Гончара з харківського табору автор пише, що до кінця не розібрався, але щось тут має бути не те, якщо Гончар по перебудові запрошував Шевельова всюди і допомагав йому в Україні аж до того моменту, як доброзичливці показали йому стару вже рецензію ЮВШ на роман "Таврія". Після цього Гончар вирішив, що Шевельов не вартий Шевченківської премії, а потім написав невелу про "неврятування". На допомогу авторові приходить Стефанія Оксанівна, яка на правах реклами відсилає читача до своєї книги -- збірки листування з ЮВШ, звідки ми можемо дізнатись більше подробиць. Ми прегарно дякуємо Стефанії Оксанівні. Також можна прочитати статтю Ільницького.

  • Що якщо вважати повернення з півдороги в евакуацію назад до Харкова "ухилянням від радянської мобілізації", то треба сказати і про ухиляння від німецької мобілізації, якої Шевельову вдалося уникнути коли його документи вже були забрані, а сам він мав наказ з"явитись на мобілізаційний пункт протягом годин.

  • Що викладацька робота Шевельова в "Просвіті" була порушенням окупаційних законів. А закони в Райху виконувались жорстко.

Дякую за увагу. Читайте на здоров"я.
lovkyj_man: (читайте!)
Додано виділення. Без розгляду цих питань сперечатись з поглядами які висловлює п.Добкін неможливо. Пафосні аргументи, висловлені Добкіним в твітері, його підлеглими в міськраді, їх групою підтримки на форумах полягають в тому, що ЮВШ ставив знак рівності між гітлеризмом та ленінізмом-сталінізмом і за це має бути засудженим. Вони самі кажуть, що цього цілком досить і міцно стоять на позиції того, що *не бути* сталінським активістом -- незаперечний злочин.


Originally posted by [livejournal.com profile] nazavzhdy at Заява Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) та Конґресу національних громад України.

http://khpg.org/index.php?id=1380291591
Заява Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) та Конґресу національних громад України
щодо права громадян мати власні цінності та бачення минулого (про Шевельова).
27.09.13.

Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) та Конґрес національних громад України висловлюють обурення зневагою місцевої влади Харкова щодо права громадян мати власні цінності та бачення минулого. Останні події у Харкові, де на виконання рішення міської ради розбито меморіальну дошку видатному українському науковцю Юрію Шевельову, а відтак здійснено акт вандалізму, леґітимізованого владою. Професора Гарвардського і Колумбійського університетів США, іноземного член НАН України, президента Української вільної академії наук у США, члена Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США, почесного доктора Альбертського і Лундського університетів, Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Національного університету «Києво-Могилянська академія», лауреата Шевченківської премії було піддано хамському і нецивілізованому суду людей, чиїми ідеалами є комуністичні розправи з інакодумцями.

Шевельов, батьки якого походили з шляхетних московських родин етнічних німців, став гордістю і славою України в світі. Саме це так «непокоїть» харківських українофобів, що намагаються звинуватити людину недосяжного для них рівня у колаборації, не розуміючи того, що вже зрозумів і чому дав оцінку цивілізований світ – «духовної» єдності нацистів і комуністів.

Ми вважаємо, що рішення харківської влади підриває спроби побудувати сучасну українську націю, що пишалася б усіма видатними українцями, незалежно від їхнього етнічного походження, політичного вибору та країни проживання.
lovkyj_man: (читайте!)
Виступ Саакашвілі в ООН. Оце антифашизм, а не на інтелігентів в окулярах з бітою ходити.

англійською мовою: http://aillarionov.livejournal.com/553119.html
російською мовою:  http://www.apsny.ge/2013/pol/1380224369.php
lovkyj_man: (читайте!)
Музей Івана Гончара -- це наше всьо і не з нашого болота його критикувати. Але ж щоби до такої ступені відповідати твору Остапа Вишні...

http://www.gurt.org.ua/interviews/19083/
У Цюрупинську звернув у першу ж вуличку - навпомацки.  Заїжджаю і бачу незвичний малюнок на воротах, що ведуть до одного двору. Це не малюнок, а справжній шедевр… Дивлюся, при вході в хату на ганку теж малюнок. Я заходжу туди: замок висить, вікна заслані, але краєчком ока бачу, що в хаті теж якісь малюнки зображені на стінах. Я сусідів питаю, а хто тут живе? Вони відповідають, що жінка, котра тут жила, вже померла... Потім, десь через рік, запросили мене в театр у Херсоні, на виставу. Після вистави дарують мені книжку «Поліна Райко. Каталог». Я починаю її гортати і розумію, що в цьому каталозі розміщено фотографії "тої" хати, що я бачив на Херсонщині. Так я дізався, про авторку цих малюнків-шедеврів. Мені сказали, що цю хату купила якась іноземка з Америки. Але точно ніхто нічого не знає. Минає кілька місяців. До нас додому  прижджає одна жінка  і каже: «Петре Івановичу, я от купила хату. Ви б не могли взяти її собі в Музей під опіку?» Я записую номер її телефона, координати. Проходить якийсь час — немає ніяких зв’язків... Потім я випадково відвідую виставку, що проходила в Арсеналі. Заходжу туди, а там різні проекти. І знову бачу — виставка Поліни Райко. Якась дівчинка розказує про цю хату, про те, що створюється фонд для її збереження. Тоді я сказав, що готовий співпрацювати. Даю свою візитівку, а вона говорить, що через тиждень відбудеться прес-конференція, вони збирають людей, які цим зацікавлені. Проходить тиждень. Ця прес-конференція в мене випала з голови... В той день я зайшов до нашої музейної бібліотеки…Одна знайома прийшла і, захоплена нашою бібліотекою, витягує книгу Поліни Райко за 15 хвилин до початку прес-конференції. І тут я пригадую, що маю знаходитись в зовсім іншому місці... Ось така історія.


    - Чого ж ви не прийшли?
     - Та засидівсь, глянув, дивлюсь - спізнивсь! Так я й той... облишив. Якось-то, сам собі подумав, воно буде.
      Істинно дивний народ.
lovkyj_man: (читайте!)
Багато хто не любить слова "дискурс". От вам приклад,  де воно н.м.д. дуже доречне. Кореспондент начебто написав позитивну статтю про установку меморіальної дошки Юрію Володимировичу Шевельову. В кінці читаємо:

http://ua.korrespondent.net/bbc/1599876-u-harkovi-virishuyut-dolyu-memorialnoyi-doshki-shevelovu
Закиди у пособництві фашизму категорично спростовує професор Ігор Муромцев, який особисто знав і навіть дружив з Юрієм Шевельовим. Муромцев підтверджує, що мовознавець мав антирадянські настрої, але наголошує: "Він був налаштований проти більшовиків, і не приховував цього. Але ідеї гітлеризму йому були такі ж огидні, як і сталінізму.

Який перл агітпропу втулено: "Мав антирадянські настрої"! І одразу ж це вибачливе "але". Що називається "Распространение панических слухов, - пронзительным голосом сказала бабушка в дверях, - в виде грядущего голода - [стаття] 54/3 я беру, но агитация и пропаганда - [стаття] 58/4: 3; 6 здесь даже не ночевала". Хоч би обмежились цитатою Муромцева без свого "відєнія".

P.S. Топонімічна комісія м. Харкова (дорадчий орган) на позачерговому засдіанні в середу ухвалила "звернутись нагору" до СБУ та "міжнародних організацій" з питанням про причетність Ю.В.Ш. колоборації з фошиздами. Отримати інформацію вона збирається протягом 10 днів (напевно розраховують на обслуговування без черги). На  відео під час засідання комісії Ольга Багалій дає інформацію про радянські справи по колобарації заведені в 1943-44 роках. Звинувачень Шевельову висунуто не було.  Окасана Забужко в Ф-Б звертає увагу на те, що "Шевельов уже ПРОХОДИВ перевірку на предмет "колаборації з нацистами", і то таку, яка й не снилася ні нашому СБУ, ні навіть їхньому ФСБ, - у 1952-53 рр., у відповідному департаменті американської імміґраційної служби, коли отримував дозвіл на в'їзд до США."

Засідання топонімічної комісії. Надихають волохаті груди О. Хорошковатого (заступника голови).
lovkyj_man: (русофоби)
Завтра в Харкові мали відкрити меморіальну дошку Ю.В. Шевельову. Сьогодні стало відомо, що її терміново відкрили вчора ввечері --через те, що Добкін (голова обладміністрації) наказав відкликати дозвіл на офіційне встановлення. Своє ставлення Добкін висловив через твіттер "Шевельов посібник фашистів". Організатори повідомляють по анонімні погрози знищити дошку.

Юрій Володимирович -- людина світового визнання. Багато хто більший за Добкіна намагався навісити на нього ярлик фошизда. Це були люди і набагато розумніші, і набагато впливовіші в своїх ієрархіях (Роман Якобсон, Олесь Гончар). Теперішня історія з Добкіним -- ще одна спроба. Стандартна атака мертвого на живе під прикриттям сталінського міфу війни. Живе заважає мертвому. Живе дає людям можливість усвідомити свої все ще неартикульовані претензії до системи понятій, рабовласництва, обов"язкової брехні. Мертве ненавидить живе. Хоче, щоб і згадати про нього було страшно. Щоби тільки воно, мертве, рекламувало себе де і коли захоче.

Святкування 105 річниці Юрія Володимировича стає все більш цікавим. Побажаємо собі, щоби наші імовірні втрати на фронті монументальної пропаганди компенсувались здобутками на фронті поширення інформації про велику людину.

Інформація по дошці та інші відгуки:
http://www.nagolos.com.ua/ua/news/30703-u-harkovi-vstanovili-memorialnu-doshku-vidatnomu-ukrayinskomu-movoznavtsyu/
http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/4/6997259/
http://maidanua.org/2013/09/cherez-pohrozy-vlady-v-harkovi-terminovo-vidkryly-pamyatnu-doshku-yuriyu-shevelovu-foto-video/
http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/09/4/135757/



lovkyj_man: (читач під ліхтарем)
По польському радіо самі передачі про січневе повстання 1863 року під девізом – «За вашу і нашу свободу»... Передачі трохи нагадують щойно відбулі розмови про Крути: недолугі провідники, командний безлад, героїчні юнаки. Про українську участь в повстанні вийшла стаття на Радіо Свобода

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24881992.html
"...месником був 24-річний українець з Полтавщини Андрій Потебня, засновник таємної організації російських офіцерів, брат відомого вченого – мовознавця Олександра Потебні. У помсту за страждання підпільників молодий офіцер вчинив у Варшаві замах на тодішнього царського намісника генерала Олександра Людерса. Він вистрелив у генерала, коли той гуляв у парку, що в центрі Варшави. Ця подія струсонула Польщею.
   Після невдалого замаху Потебня переховувався, виїхав із Польщі, та під час вибуху Січневого повстання він повернувся, щоб приєднатися до польських повстанців. Відважний українець героїчно загинув у бою з царськими військами неподалік Кракова."

lovkyj_man: (Default)
 На 2-му поверсі праворуч якась зараза вирішила "покращити" вид цього будинку вікнами з аркою. Ці арки - просто сучасні "клєйонки з лєбєдями"...

lovkyj_man: (читайте!)
Виступи А. Ілларіонова на грузинському телебаченні. Тема: Грузія, НАТО, можливий напад Росії. Рекомендую. Якщо Ви уважний читач [livejournal.com profile] aillarionov, то можливо не знайдете в цьому багато нового, але це дуже цікаво почути, навіть якщо вже один раз читав.

(В кожному записі -- ціла передача. Інтерв"ю починаються ближче до кінця.)

частина 1

частина 2
lovkyj_man: (читайте!)
знайдено тут: http://arisstopan.livejournal.com/42940.html

В условиях демократии из всех форм красноречия на первый план выдвинулась полемика, которая пришла на смену полемосу — реальной войне. Для развития этой формы риторической практики из софистики выделились диалектика, обучающая честным методам ведения спора, и эристика - искусство побеждать в споре любой ценой. Породив эти две противоположности, софистика не исчезла. Она стала специализироваться на монологе — основной форме тоталитарного красноречия, и именно благодаря этому выжила в эпоху тоталитарных режимов.

Даже самая удачная софистическая находка, приведшая ее изобретателя к победе, после разоблачения ведет к поражению. Поэтому систему софистических приемов приходилось постоянно обновлять, опровергнутые уловки заменять новыми.

Софистика — это логика кажимости. Софист использует лишь те нечестные приемы, которые кажутся правомерными честным непрофессионалам, напр., присяжным заседателям в суде. По своему происхождению это “добросовестные” методологические ошибки, которые совершил бы и сам непрофессионал при самостоятельном размышлении над проблемой, но выделенные в чистом виде, поднятые на уровень профессионального искусства. Поэтому борьба с софистикой распадается на два этапа: теоретическое исследование тех законов мышления, которые она нарушает, и пропаганду этих законов.

Софистика не является низшей ступенью нравственной деградации в стремлении достичь цели любой ценой. Еще ниже стоит демагогия, не гнушающаяся преднамеренным извращением фактов, лестью, раздачей невыполнимых обещаний и т. д.

Г.Д.Левин
Новая философская энциклопедия: В 4 тт. М.: Мысль. Под редакцией В. С. Стёпина. 2001.
http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/4809/%D0%A1%D0%9E%D0%A4%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%98%D0%9A%D0%90
lovkyj_man: (читайте!)
Джордж Месершміт працював генеральним консулом Сполучених Штатів в Берліні, якраз перед тим, як послом туди було призначно Додда, про якого в минулому пості. В один прекрасний день 1933-го року він написав додому депешу, яка мала розвіяти уявлення про те, що Гітлер залишається непопулярним діячем і скоро буде переобраним.

Було би добре пояснити нашим людям, наскільки далеко зайшли тут справи. ... Менталітет місцевих керівників, за нечисленними виключеннями,  ані вам, ані мені неможливо навіть збагнути. Деякі з них -- справжні психопати, яких за звичайних обставин вже давно би відправили лікуватись.

Зараз, напевно, багато консулів таке пише...
lovkyj_man: (читайте!)

Посол США в Берліні, Вільям Додд, працював з 1933 по 1937 рік, поки не подав у відставку в результаті розбіжностей як з нацистами, так і з керівництвом держдепу. Нова книга, Erik Larson In the Garden of Beasts, розповідає про життя посла в Німеччині і про те як і чому складалось зовнішнє -- і далеко невідповідне -- уявлення про уряд та його наступні дії. Про те, як культурна різниця запобігала розумінню ситуації: як в Німеччині, так і, очевидно, в інших соціалістичних батьківщинах. І про те, як окремі працівники могли лише випасти з системи, але не змінити хід подій.

Інтерв"ю з автором книги:

СЛУХАТИ (англ.)
http://www.npr.org/2012/05/04/151378813/the-u-s-ambassador-inside-hitlers-berlin
Вікіпедія про Додда

lovkyj_man: (русофоби)
Тепер вже і на Yahoo-knews. 1400 коментарів від експертів по WWII та всім іншим наукам ти дисціплінам...

http://news.yahoo.com/ukraine-death-match-film-hits-nerve-euro-2012-101507915.html
Ukraine 'Death Match' film hits nerve before Euro 2012





9 серпня 1942 р.       "матч смерті"  
16 серпня 1942 р.     наступний матч тої ж команди
18 серпня 1942 р.     арешт 9-ти з 17-ти футболістів на роботі (хлібозавод)
6 вересня 1942 р.     арешт ще одного футболіста, одночасно офіцера НКВД. Помер в Гестапо.
лютий 1943               розстріл 4-х футболістів. Одна з версій -- під час каральної акції в Сирецькому таборі
                                (в бригаді в"язнів табору розстріляно кожного другого чи третього ).

українська Вікіпедія -- "За словами безпосереднього учасника матчу Макара Михайловича Гончаренка (інтерв'ю 1992 року), ніхто київським футболістам перед грою не погрожував. Після матчу вони вільно розійшлися по домівках. Через 9 днів після матчу більшість футболістів «Старту» заарештували. Чотирьох із них розстріляли значно пізніше — через саботаж на хлібозаводі, де згадані футболісти працювали."

російська Вікіпедія -- набагато довша стаття, з багатьма суперечливими свідченнями, даними футболістами в радянських органах, врешті теж містить розділ "Развенчание мифа".

В"ятрович: "Матч смерті" в інформаційні грі  (цікаві радянські документи про МС)
lovkyj_man: (hard work)

противники електрокнижок -- тремтіть і дивіться:

http://morrisedition.lib.uiowa.edu/Images/WoodBeyondWorld/WBWKelmspageflip.html

(чесно покрав в http://ilnur.livejournal.com/188970.html)
lovkyj_man: (читайте!)
http://www.eksmo.ru/bookman/works/1249/530585/
«Конкурс на лучшую социальную рекламу о пользе чтения «ЧИТАТЬ НЕ ВРЕДНО. ВРЕДНО НЕ ЧИТАТЬ!»
заставь дурака...
учасники конкурсу були тимчасово звільнені спонсорами від відповідальності перед Інститутом російської мови
lovkyj_man: (читайте!)
Покрав в [livejournal.com profile] maryjka_
статтю з газети Новы Час
несамовита авторка знущається з масової культури в сфері ТБ-шоу

Я чомусь переконана, що будь-який з вітчизняних дизайнерів, що приймають участь в цих передачах, вміє інакше. Вміє, але не наважується. Бо "наші люди не зрозуміють". Сучасний білоруський дизайн -- це невпинний пошук тем, які зрозуміюць наші люди: щоб було на всю губу. читати далі

lovkyj_man: (читайте!)
Кілька місяців тому прочитав цитату Адама Глёбуса “Не пакідайце мовы сваёй, каб не спёрлі!”
"Га-га-га," -- подумав я: "Наша людина, гігант гумору і т.ін."

Тиждень тому я прочитав оригінальну цитату Багушэвіча “Не пакідайце мовы сваёй, каб не ўмёрлі!” і заодно про те, хто такий Багушэвіч. І подумав: "Недооцінив я Глёбуса. Недооцінив".

А врешті з"ясувалось, що все було і зовсім не так.
lovkyj_man: (Default)
Теорема: не може існувати більше трьох слов"янських мов з кириличною абеткою

Доведення

українська - (и та і);  білоруська -- (ы та і);  російська -- (ы та и)
Оскільки з трьох літер (и,і,ы) можна вибрати лише 3 комбінації по дві, а два існуючих звука треба чимось позначати, мов не може бути більше трьох  і вони вже перелічені вище.

Мораль: болгари знову в прольоті

Profile

lovkyj_man: (Default)
lovkyj_man

July 2014

S M T W T F S
  12345
6789101112
1314151617 1819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:13 am
Powered by Dreamwidth Studios