lovkyj_man

Мені сподобалось.

Originally posted by vladmradio at На радіохвилях пісня сумна

1. Кожен в натурі естет -- побувай в парадному будинку №44 по вул. Мироносицький. Потом мені доложиш.
2. В літературному музеї чудовий двір. Українець: не гальмуй, а принось і розпивай!
3. Тов. Шевченко носив смушкову шапку як символ Статусу Батька (в традиційних родинах, як відомо, парубки мали право носити лише прості маодзедунки).
4. При живому Сергії Вікторовичі в них там є цілий жал Задана.
5. Культуртрегери вважають, що інертність відвідувача можна похитнути лише питаннями типу: "Скільки на Вашу думку гудзиків пришив за своє життя головний футурист радянської України? І, до речі, як його звали?"

І взагалі було чудово. Дякую працівникам та добровольцям музею.

По мотивам посту kerbasi http://kerbasi.livejournal.com/116619.html про геніальні твори української літератури, можна зробити наступний висновок.

"Геніальний твір" є функцією суспільста і не існує як окрема одиниця. Наявність чи відсутність "геніальних творів" можна розглядати як діагностичний параметр стану суспільства/нації/країни. Але їх наявність чи відсутність ніяк не можна вважати характеристикою "літературної якості" окремих письменників, що функціонують в соціумі, а тим більше мірилом "потенціалу" певної культури. Твори НЕ пишуться геніальними, а стають такими -- і це відбувається лише в міру того, як вони впливають на суспільні групи, які, в свою чергу, транслюють їх в своєму середовищі та розповсюджують за його межі.

Цей погляд є самоузгодженим і в його рамки вкладаються всі течії дискусії:
(1) Одне пояснення - в українській літературі немає потрібних мені тем.
(2) Українська література не настільки запалює серця своїх прихильників, щоб вони витягували з вогню рукописи.
(3) Можна стандартно пояснити тим, що за совітів українська література зазнала репресій

Кіно Beginners. Або я зовсім поїхав, або воно непередатно, неймовірно класне. Трейлер не передає справжнього смаку цієї стрічки, тому повірте мені на слово.