communis opinio - 2

[lovkyj_man]

На http://www.mediaport.ua/yuriy-shevelyov-demontazh-pamyati вийшла стаття з докладною деконструкцією щойно висловлених претензій харківської влади та її персонала до Юрія Володимировича Шевельова. І я теж хотів написати таку статтю, але не зробив цього. Дуже приємно, що її написано. Автору Філіпу Диканю (це псевдо?) наша вдячність!

І ще -- досі цікаво як медіапорт опинився зі своїми камерами біля дому Саламандри синхронно з працівниками кувалди та чорного капюшона? В кого є теорії чи пояснення - поділіться будь ласка.

Про що пишуть:

• Чи доводить щось примірник газети "Нова Україна" з патретом гітлера, якщо в цьому номері не було статей Шевельова? Чи доводять щось газети з патретом сталіна, якщо в них друкувався якийсь радянський автор (напр. Олесь Гончар).


• Чи є робота в міській управі злочином проти людей, а не проти радянської влади? Чи ми продовжуємо судити когось за спротив радянській владі?


• Вся квартира в домі Саламандри належала Шевельовим з 1914 р. На момент входу німецьких військ вони займали в ній 1 кімнату (т. зв. кімнату служниці). Сусіди, які займали решту кватирі, виїхали до відходу червоної армії, отже не могли попасти ані під нацистські репресії, ані постраждати від Шевельова.


• Автор стверджує, що має скани всіх 20 статей ЮВШ в "Новій Україні" і може надати їх бажаючим. Подає повний список статей з назвами. Наводиться скан найбільш скандальної статті, яку в 60-х мусолило кдб. В  перекалді на сучасну мову це стаття про гопників-синків-прокурорів, що прийшли в театр показати свої понти. Подібність колізій вражає, аналіз причин резонує з досвідом сучасного читача.


• В питанні про "неврятування" О.Гончара з харківського табору автор пише, що до кінця не розібрався, але щось тут має бути не те, якщо Гончар по перебудові запрошував Шевельова всюди і допомагав йому в Україні аж до того моменту, як доброзичливці показали йому стару вже рецензію ЮВШ на роман "Таврія". Після цього Гончар вирішив, що Шевельов не вартий Шевченківської премії, а потім написав невелу про "неврятування". На допомогу авторові приходить Стефанія Оксанівна, яка на правах реклами відсилає читача до своєї книги -- збірки листування з ЮВШ, звідки ми можемо дізнатись більше подробиць. Ми прегарно дякуємо Стефанії Оксанівні. Також можна прочитати статтю Ільницького.


• Що якщо вважати повернення з півдороги в евакуацію назад до Харкова "ухилянням від радянської мобілізації", то треба сказати і про ухиляння від німецької мобілізації, якої Шевельову вдалося уникнути коли його документи вже були забрані, а сам він мав наказ з"явитись на мобілізаційний пункт протягом годин.


• Що викладацька робота Шевельова в "Просвіті" була порушенням окупаційних законів. А закони в Райху виконувались жорстко.

Дякую за увагу. Читайте на здоров"я.

Comments

[lovkyj-man.livejournal.com]

Думаю що не першою, і то далеко не першою. Погоджуюсь, що на даний момент вона дійсно найбільш відома як "продолжатєль дєла". ОЗ розумна - і дуже розумна - людина. Що не ставить її поза зоною дії дружньої критики ))) Моя скромна іронія обумовлена тим, що записи в її ФБ здалися мені відстороненими, по типу "коли вже там хтось напише нормальну статтю про ЮВШ..."

[chita-i.livejournal.com]

Треба, мабуть, об'яву написати френдам про мою товстошкірість до іроній, стьобів, тролень та інших інторнетних та не дуже, забав. )